рибина

риби́на

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рибина — -и, ж., розм. Одна риба, перев. велика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рибина — РИБИ́НА, и, ж. Одна риба, перев. велика. – Оце так рибина! – вирвалось у Костянтина. – Ще не було нам такої удачі! (М. Стельмах); – Що ж це в нас і випити нема чого? – стурбувався старий. Словник української мови у 20 томах
  3. рибина — би́тися як (мов, на́че і т. ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях). Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Фразеологічний словник української мови
  4. рибина — Риби́на, -ни, -ні; -би́ни, -би́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рибина — РИБИ́НА, и, ж., розм. Одна риба, перев. велика. — Оце так рибина! — вирвалось у Костянтина. — Ще не було нам такої удачі! (Стельмах, І, 1962, 435); — Що ж це в нас і випити нема чого? — стурбувався старий. Словник української мови в 11 томах