1. Словник української мови у 20 томах

ридикюль

РИДИКЮ́ЛЬ, я, ч., заст.

Жіноча сумочка.

Софія витягла з ридикюля кілька срібних монет (А. Шиян);

Входить Леся. Маленький чемоданчик кладе біля дверей, підходить до столу, дістає з ридикюля фотографію, дивиться (Л. Смілянський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ридикюль — ридикю́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ридикюль — -я, ч. Жіноча сумочка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ридикюль — Торбинка, торбиночка, киса .калитка, калитонька, капшук, капшучок, див. мошонка, саше Словник чужослів Павло Штепа
  4. ридикюль — СУ́МКА (предмет, виготовлений із шкіри, тканини і т. ін., що має форму мішечка або футляра з ручками і служить для перенесення чогось); РА́НЕЦЬ (похідна військова або школярська сумка, яку носять на спині); ПІДСУ́МОК (невелика шкіряна для патронів)... Словник синонімів української мови
  5. ридикюль — Ридикю́ль, -ля, в -лі; -кю́лі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ридикюль — РИДИКЮ́ЛЬ, я, ч., заст. Жіноча сумочка. Софія витягла з ридикюля кілька срібних монет (Шиян, Вибр., 1947, 281); Входить Леся. Маленький чемоданчик кладе біля дверей, підходить до столу, дістає з ридикюля фотографію, дивиться (Сміл., Черв. троянда, 1955, 48). Словник української мови в 11 томах