ринок

РИ́НОК, нку, ч.

1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар.

Сірий ринок стояв похмурий, увесь у зморшках, як дід, що все вже бачив і розгубив надії (М. Коцюбинський);

В Таллінні я купував квіти на маленькому ринку за церквою (Л. Первомайський).

2. Сфера товарного обміну; пропозиція й платоспроможний попит на товари у масштабі світового господарства, країни або окремих її районів.

Народному господарству необхідні середні й дрібні підприємства – більш гнучкі й такі, що краще пристосовуються до потреб споживчого ринку (з газ.);

// Ринкова економіка.

Головне в умовах переходу до ринку – висока культура обслуговуваня. Щоб завоювати покупця (з газ.).

Блоши́ний база́р (ри́нок) див. база́р;

Пташи́ний база́р (ри́нок) див. база́р.△ Ви́хід на ри́нок див. ви́хід;

Вихо́дити / ви́йти на ри́нок див. вихо́дити;

(1) Енергети́чний ри́нок – сукупність економічних відношень у державі або між державами у галузі енергетики, пов'язаних із виробництвом, постачанням і т. ін. всіх видів енергії, зокрема й електричної.

На Всеукраїнській конференції “Реформа ринку електроенергетики України”, яка відбулася 6-7 грудня 2012 р., висвітлювалися питання про хід реформи ринку електроенергії України, способи впровадження різних типів енергетичних ринків у країнах Центрально-Східної Європи та багато інших (із журн.).

(2) Інформаці́йний ри́нок – ринок інформаційних продуктів, товарів та послуг.

Системне застосування досліджень інформаційного ринку, продумана рекламна, кадрова, цінова політика видання дозволяє редакційним колективам нарощувати тиражі, зміцнювати матеріально-технічну базу, перемагати у конкурентній боротьбі (із журн.);

(3) Ри́нок збу́ту – місце, де збувають (у 1 знач.), продають що-небудь.

Місто ставало .. ринком збуту хліба та інших продуктів вотчинного і селянського сільського господарства (з навч. літ.);

(4) Світови́й ри́нок – сукупність національних ринків країн, пов'язаних між собою зовнішньою торгівлею.

Шкіра зайців тоненька і неміцна, але густе ніжне хутро їх являє собою цінний продукт, що йде на виготовлення високоякісних фетрових виробів і успішно експортується на світовий ринок (з наук.-попул. літ.);

(5) Чо́рний ри́нок <�Чо́рна бі́ржа>:

а) популярна назва нелегальної торгівлі, яка ведеться в умовах регламентації товарообігу; виникає, коли пропозиція менша за попит.

Становище на споживчому ринку різко погіршилося, швидко зростають ціни на “чорному ринку” (з газ.);

“Чорна біржа” простяглася од Інститутської до цирку на Миколаївській (В. Домонтович);

б) місце для нелегальних валютних операцій.

Відчутний вплив на чорний ринок і спекуляцію валютою здійснюють іноземні студенти, які навчаються в наших інститутах (з газ.);

У 20-х роках XX сти. зростання короткострокової заборгованості зумовило появу на західних валютних ринках чорної біржі радянських векселів (з наук. літ.).

△ (6) Валю́тний ри́нок – сукупність попиту та пропозицій на валюти.

Валютний ринок агресивно реагує на економічні новини, прохолодно ставлячись до політики (з газ.);

(7) Вну́трішній ри́нок – ринок, що діє всередині країни, в її межах.

Для досягнення можливості інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС Україна має привести свою систему технічного регулювання у відповідність до європейських вимог (з наук. літ.);

(8) Втори́нний ри́нок ці́нних папе́рів – ринок, на якому знаходяться в обігу цінні папери після первісного розміщення.

Як вторинний ринок цінних паперів фондова біржа сприяє здійсненню переходу фондових цінностей від одного суб'єкта до іншого (з наук. літ.);

(9) Грошови́й ри́нок – особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Облігаційний та депозитний відсотки визначають первинну ціну, яку мають гроші на початковому етапі надходження на грошовий ринок (з наук. літ.);

(10) Зо́внішній ри́нок – ??

Конкурентоспроможність продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках визначається асортиментом, якістю та ціною (з публіц. літ.);

(11) Спожи́вчий ри́нок – ринок споживчих товарів і послуг; сукупність тих, хто придбає товари і послуги особистого користування.

Середні і дрібні підприємства краще пристосовуються до споживчого ринку;

Захист споживчого ринку;

Ча́стка ри́нку див. ча́стка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ринок — (місце для торгівлі) базар, торговиця. Словник синонімів Полюги
  2. ринок — ринок – базар Збігаються у значенні “місце роздрібної торгівлі продуктами сільського господарства і товарами широкого вжитку”, але розрізняються вживанням: в офіційно-діловому мовленні перевага надається слову ринок. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. ринок — ри́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ринок — Базар, торг, торговиця, ур. торжище; (світовий) сфера торгівлі. Словник синонімів Караванського
  5. ринок — [ринок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  6. ринок — -нку, ч. 1》 Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар. Ринок збуту — сфера ринкової економіки, що споживає вироблені товари та послуги і визначає їх необхідну кількість та ціну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ринок — ри́нок: ◊ Пе́сій ри́нок = песій Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. ринок — (англ. market) сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарів або послуг, цілковите визначення суспільного характеру праці, якою вони створюються. Складовими... Економічний словник
  9. ринок — I у економічній науці сукупність трансакцій купівлі-продажу певного блага чи фактора виробництва, які укладаються на певній території за певний відрізок часу;... Універсальний словник-енциклопедія
  10. ринок — РИ́НОК (місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів), БАЗАР, ТОРГО́ВИЦЯ, ТОРГ заст., ТОРГО́ВИЩЕ заст., ТО́РЖИЩЕ заст.; ТОРЖО́К заст. (малий); ТОВКУ́ЧКА розм., ТОВЧО́К розм., ТОЧО́К розм. заст., ТАНДИ́ТА заст. (місце торгівлі перев. Словник синонімів української мови
  11. ринок — Ри́нок, -нку, на ри́нку; ри́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. ринок — РИ́НОК, нку, ч. 1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар. Сірий ринок стояв похмурий, увесь у зморшках, як дід, що все вже бачив і розгубив надії (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. ринок — рос. рынок 1. Місце купівлі-продажу товарів і послуг, укладання торгових угод. 2. Економічна категорія товарного виробництва, що являє собою сферу обміну з певною системою ринкових відносин між продавцями і покупцями... Eкономічна енциклопедія