1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ринок

ри́нок

-нку, ч.

1》 Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар.

Ринок збуту — сфера ринкової економіки, що споживає вироблені товари та послуги і визначає їх необхідну кількість та ціну.

Чорний ринок — сфера нелегального товаро-грошового обігу, товарообігу.

2》 Сфера товарного обміну; пропозиція і платоспроможний попит на товари у масштабі світового господарства, країни або окремих її районів.

Валютний ринок — система фінансово-економічних відносин, пов'язаних із здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.

Зовнішній ринок — сфера товарного обміну, що виходить за національні межі.

Іпотечний ринок — складова частина ринку позикових капіталів; тут акумулюють довготермінові грошові накопичення через випуск іпотечних облігацій, що використовуються для надання кредитів під заставу нерухомості.

Кліринговий ринок — система безготівкових розрахунків, базована на зарахуванні взаємних вимог, зобов'язань.

Контрольований ринок — ринок, на якому пропозиція, попит та ціни формуються під впливом державних і майнових органів.

Ринок цінних паперів — частина ринку позичкових капіталів, де купуються та продаються цінні папери, а також здійснюється їхня емісія.

Світовий ринок — сукупність національних ринків країн, зв'язаних між собою зовнішньою торгівлею.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ринок — (місце для торгівлі) базар, торговиця. Словник синонімів Полюги
  2. ринок — ринок – базар Збігаються у значенні “місце роздрібної торгівлі продуктами сільського господарства і товарами широкого вжитку”, але розрізняються вживанням: в офіційно-діловому мовленні перевага надається слову ринок. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. ринок — ри́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ринок — Базар, торг, торговиця, ур. торжище; (світовий) сфера торгівлі. Словник синонімів Караванського
  5. ринок — [ринок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  6. ринок — РИ́НОК, нку, ч. 1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар. Сірий ринок стояв похмурий, увесь у зморшках, як дід, що все вже бачив і розгубив надії (М. Словник української мови у 20 томах
  7. ринок — ри́нок: ◊ Пе́сій ри́нок = песій Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. ринок — (англ. market) сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарів або послуг, цілковите визначення суспільного характеру праці, якою вони створюються. Складовими... Економічний словник
  9. ринок — I у економічній науці сукупність трансакцій купівлі-продажу певного блага чи фактора виробництва, які укладаються на певній території за певний відрізок часу;... Універсальний словник-енциклопедія
  10. ринок — РИ́НОК (місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів), БАЗАР, ТОРГО́ВИЦЯ, ТОРГ заст., ТОРГО́ВИЩЕ заст., ТО́РЖИЩЕ заст.; ТОРЖО́К заст. (малий); ТОВКУ́ЧКА розм., ТОВЧО́К розм., ТОЧО́К розм. заст., ТАНДИ́ТА заст. (місце торгівлі перев. Словник синонімів української мови
  11. ринок — Ри́нок, -нку, на ри́нку; ри́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. ринок — РИ́НОК, нку, ч. 1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар. Сірий ринок стояв похмурий, увесь у зморшках, як дід, що все вже бачив і розгубив надії (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. ринок — рос. рынок 1. Місце купівлі-продажу товарів і послуг, укладання торгових угод. 2. Економічна категорія товарного виробництва, що являє собою сферу обміну з певною системою ринкових відносин між продавцями і покупцями... Eкономічна енциклопедія