ринок
РИ́НОК, нку, ч.
1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар.
Сірий ринок стояв похмурий, увесь у зморшках, як дід, що все вже бачив і розгубив надії (Коцюб., II, 1955, 178);
В Талліні я купував квіти на маленькому ринку за церквою (Перв., Опов.., 1970, 85).
Ри́нок збу́ту-місце, де збувають (у 1 знач.), продають що-небудь.
Місто ставало.. ринком збуту хліба та інших продуктів вотчинного і селянського сільського господарства (Іст. СРСР, І, 1957, 80);
Чо́рний ри́нок:
а) у капіталістичних країнах — місце для нелегальних валютних операцій;
б) місце, де таємно продають товари перев. за спекулятивними цінами.
2. Сфера товарного обміну; пропозиція і платоспроможний попит на товари у масштабі світового господарства, країни або окремих її районів.
Велике і складне завдання насичення ринку предметами народного споживання повинно розв’язуватись при стабільному рівні державних роздрібних цін (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 60);
Проблема ринку була і залишається однією з найгостріших проблем капіталізму (Ком. Укр., 6, 1966, 28).
Світови́й ри́нок — сукупність національних ринків країн, зв’язаних між собою зовнішньою торгівлею.
Шкіра зайців тоненька і неміцна, але густе ніжне хутро їх являє собою цінний продукт, що йде на виготовлення високоякісних фетрових виробів і успішно експортується на світовий ринок (Наука.., 1, 1955, 21).
Значення в інших словниках
- ринок — (місце для торгівлі) базар, торговиця. Словник синонімів Полюги
- ринок — ринок – базар Збігаються у значенні “місце роздрібної торгівлі продуктами сільського господарства і товарами широкого вжитку”, але розрізняються вживанням: в офіційно-діловому мовленні перевага надається слову ринок. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- ринок — ри́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ринок — Базар, торг, торговиця, ур. торжище; (світовий) сфера торгівлі. Словник синонімів Караванського
- ринок — [ринок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
- ринок — -нку, ч. 1》 Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар. Ринок збуту — сфера ринкової економіки, що споживає вироблені товари та послуги і визначає їх необхідну кількість та ціну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ринок — РИ́НОК, нку, ч. 1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар. Сірий ринок стояв похмурий, увесь у зморшках, як дід, що все вже бачив і розгубив надії (М. Словник української мови у 20 томах
- ринок — ри́нок: ◊ Пе́сій ри́нок = песій Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ринок — (англ. market) сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарів або послуг, цілковите визначення суспільного характеру праці, якою вони створюються. Складовими... Економічний словник
- ринок — I у економічній науці сукупність трансакцій купівлі-продажу певного блага чи фактора виробництва, які укладаються на певній території за певний відрізок часу;... Універсальний словник-енциклопедія
- ринок — РИ́НОК (місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів), БАЗАР, ТОРГО́ВИЦЯ, ТОРГ заст., ТОРГО́ВИЩЕ заст., ТО́РЖИЩЕ заст.; ТОРЖО́К заст. (малий); ТОВКУ́ЧКА розм., ТОВЧО́К розм., ТОЧО́К розм. заст., ТАНДИ́ТА заст. (місце торгівлі перев. Словник синонімів української мови
- ринок — Ри́нок, -нку, на ри́нку; ри́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ринок — рос. рынок 1. Місце купівлі-продажу товарів і послуг, укладання торгових угод. 2. Економічна категорія товарного виробництва, що являє собою сферу обміну з певною системою ринкових відносин між продавцями і покупцями... Eкономічна енциклопедія