1. Словник української мови у 20 томах

робітництво

РОБІТНИ́ЦТВО, а, с., збірн.

Робітники.

Ще за царату він зв'язав свою долю з передовим робітництвом і провадив разом із ним боротьбу проти хазяїв заводу (Є. Кротевич);

Саме робітництво виступає ініціатором найважливіших патріотичних починань, нових форм масового соціалістичного змагання (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робітництво — робітни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. робітництво — -а, с., збірн. Люди, які належать до робітничого класу; робітники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. робітництво — Робітни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. робітництво — РОБІТНИ́ЦТВО, а, с., збірн. Люди, які належать до робітничого класу; робітники. Ще за царату він зв’язав свою долю з передовим робітництвом і провадив разом із ним боротьбу проти хазяїв заводу (Крот., Сини.. Словник української мови в 11 томах