робітфаківець
РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст.
Той, хто навчався на робітфаку.
Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Олійник);
Багато колишніх робітфаківців стали видатними інженерами, викладачами, науковцями (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- робітфаківець — робітфа́ківець іменник чоловічого роду, істота іст., розм. Орфографічний словник української мови
- робітфаківець — РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто навчається на робітфаку. Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Ол. Словник української мови в 11 томах