робітфаківець
РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто навчається на робітфаку.
Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Ол., З книги життя, 1968, 35);
Багато колишніх робітфаківців стали видатними інженерами, викладачами, науковцями (Веч. Київ, 21.XII 1967, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- робітфаківець — робітфа́ківець іменник чоловічого роду, істота іст., розм. Орфографічний словник української мови
- робітфаківець — РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто навчався на робітфаку. Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Олійник); Багато колишніх робітфаківців стали видатними інженерами, викладачами, науковцями (з газ.). Словник української мови у 20 томах