1. Орфографічний словник української мови

робітфаківець

робітфа́ківець

іменник чоловічого роду, істота

іст., розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робітфаківець — РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто навчався на робітфаку. Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Олійник); Багато колишніх робітфаківців стали видатними інженерами, викладачами, науковцями (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. робітфаківець — РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто навчається на робітфаку. Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (С. Ол. Словник української мови в 11 томах