роди
РО́ДИ, ів, мн., рідко.
Те саме, що поло́ги¹.
Роди були тяжко трудні: потугувала ними Мотря два дні й дві ночі (Панас Мирний);
Василина Величко, дебела, важкотіла жінка, яка, проклинаючи свою долю, мало не щороку приносить Миронові дітей, а сама після кожних родів губить зуби (М. Стельмах);
У мавпи за її життя в розпліднику народилося вісім малят, а дев'яті роди принесли навіть двох мавпочок (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Агава з одчаєм стулює листя, немов почуває, що роди принесуть смерть (М. Коцюбинський).
△ (1) Сухі́ ро́ди – роди, які відбуваються після того, як передчасно відійдуть навколоплідні води.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роди — Рідня, сім'я [IV] роди (21, 459) – “рідня”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- роди — правильніше: пологи «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- роди — ро́ди множинний іменник пологи рідко Орфографічний словник української мови
- роди — ПОЛО́ГИ (ПО́ЛОГ рідко) (фізіологічний процес виходу плода з тіла матері), РОДИ́НИ розм., РО́ДИ розм., рідше, ПО́РІ́Д діал., РО́ДИВО діал., ЗЛО́ГИ діал. Вона ще не зовсім видужала після важких пологів (З. Словник синонімів української мови
- роди — РО́ДИ, ів, мн., рідко. Те саме, що поло́ги¹. Роди були тяжко трудні: потугувала ними Мотря два дні й дві ночі (Мирний, II, 1954, 44); Василина Величко, дебела, важкотіла жінка, яка, проклинаючи свою долю, мало не щороку приносить Миронові дітей... Словник української мови в 11 томах