1. Словник української мови у 20 томах

родиво

РО́ДИВО, а, с., діал.

Пологи (див. поло́ги¹).

Поки вона слабувала після родива, Кайдашиха стала для неї в великій пригоді (І. Нечуй-Левицький);

– Микито, йди мерщій до Степана! – погукала вона Микиту. – Маруся на тяжкому родиві (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родиво — ро́диво іменник середнього роду пологи діал. Орфографічний словник української мови
  2. родиво — -а, с., діал. Пологи (див. пологи I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. родиво — ПОЛО́ГИ (ПО́ЛОГ рідко) (фізіологічний процес виходу плода з тіла матері), РОДИ́НИ розм., РО́ДИ розм., рідше, ПО́РІ́Д діал., РО́ДИВО діал., ЗЛО́ГИ діал. Вона ще не зовсім видужала після важких пологів (З. Словник синонімів української мови
  4. родиво — Ро́диво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. родиво — РО́ДИВО, а, с., діал. Пологи ( див. поло́ги¹). Поки вона слабувала після родива, Кайдашиха стала для неї в великій пригоді (Н.-Лев., II, 1956, 294); — Микито, йди мерщій до Степана! — погукала вона Микиту. — Маруся на тяжкому родиві (Л. Янов., І, 1959, 311). Словник української мови в 11 томах
  6. родиво — Ро́диво, -ва с. 1) Роды. Померла з родива. Мнж. 191. Не дай Боже, яке в мене за першою дитиною сутужне родиво було. У мене було важке родиво. Сквир. у. 2) Хлѣбъ и полкварты водки, которые отецъ новорожденнаго, вмѣстѣ съ извѣстіемъ о рожденіи несетъ тестю. Словник української мови Грінченка