родиво
ПОЛО́ГИ (ПО́ЛОГ рідко) (фізіологічний процес виходу плода з тіла матері), РОДИ́НИ розм., РО́ДИ розм., рідше, ПО́РІ́Д діал., РО́ДИВО діал., ЗЛО́ГИ діал. Вона ще не зовсім видужала після важких пологів (З. Тулуб); Ходить, блудить нещасливий В далекій дорозі... А там жінка молоденька Лежить у полозі (С. Руданський); Смерть та родини не ждуть доброї години (прислів'я); Перед пущенням породила Мотря сина, — та ще й породила неабияк. Роди були тяжко трудні (Панас Мирний); У Рифки родився син. Порід був дуже тяжкий (І. Франко); Молодиця давно вже була вагітна, і в неї наставало родиво (І. Нечуй-Левицький); — Я їхати не можу. Дружина на злогах... от-от почнеться (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- родиво — ро́диво іменник середнього роду пологи діал. Орфографічний словник української мови
- родиво — -а, с., діал. Пологи (див. пологи I). Великий тлумачний словник сучасної мови
- родиво — РО́ДИВО, а, с., діал. Пологи (див. поло́ги¹). Поки вона слабувала після родива, Кайдашиха стала для неї в великій пригоді (І. Нечуй-Левицький); – Микито, йди мерщій до Степана! – погукала вона Микиту. – Маруся на тяжкому родиві (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
- родиво — Ро́диво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- родиво — РО́ДИВО, а, с., діал. Пологи ( див. поло́ги¹). Поки вона слабувала після родива, Кайдашиха стала для неї в великій пригоді (Н.-Лев., II, 1956, 294); — Микито, йди мерщій до Степана! — погукала вона Микиту. — Маруся на тяжкому родиві (Л. Янов., І, 1959, 311). Словник української мови в 11 томах
- родиво — Ро́диво, -ва с. 1) Роды. Померла з родива. Мнж. 191. Не дай Боже, яке в мене за першою дитиною сутужне родиво було. У мене було важке родиво. Сквир. у. 2) Хлѣбъ и полкварты водки, которые отецъ новорожденнаго, вмѣстѣ съ извѣстіемъ о рожденіи несетъ тестю. Словник української мови Грінченка