роди
ПОЛО́ГИ (ПО́ЛОГ рідко) (фізіологічний процес виходу плода з тіла матері), РОДИ́НИ розм., РО́ДИ розм., рідше, ПО́РІ́Д діал., РО́ДИВО діал., ЗЛО́ГИ діал. Вона ще не зовсім видужала після важких пологів (З. Тулуб); Ходить, блудить нещасливий В далекій дорозі... А там жінка молоденька Лежить у полозі (С. Руданський); Смерть та родини не ждуть доброї години (прислів'я); Перед пущенням породила Мотря сина, — та ще й породила неабияк. Роди були тяжко трудні (Панас Мирний); У Рифки родився син. Порід був дуже тяжкий (І. Франко); Молодиця давно вже була вагітна, і в неї наставало родиво (І. Нечуй-Левицький); — Я їхати не можу. Дружина на злогах... от-от почнеться (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роди — Рідня, сім'я [IV] роди (21, 459) – “рідня”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- роди — правильніше: пологи «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- роди — ро́ди множинний іменник пологи рідко Орфографічний словник української мови
- роди — РО́ДИ, ів, мн., рідко. Те саме, що поло́ги¹. Роди були тяжко трудні: потугувала ними Мотря два дні й дві ночі (Панас Мирний); Василина Величко, дебела, важкотіла жінка, яка, проклинаючи свою долю, мало не щороку приносить Миронові дітей... Словник української мови у 20 томах
- роди — РО́ДИ, ів, мн., рідко. Те саме, що поло́ги¹. Роди були тяжко трудні: потугувала ними Мотря два дні й дві ночі (Мирний, II, 1954, 44); Василина Величко, дебела, важкотіла жінка, яка, проклинаючи свою долю, мало не щороку приносить Миронові дітей... Словник української мови в 11 томах