родинний

РОДИ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до роди́на 1.

Взагалі родинне життя надзвичайно якось скоро увійшло в свою колію (Г. Хоткевич);

// Який належить родині, сім'ї.

Повернувшись з громадянської війни, заселив [Шамрай] усім виводком родинне дворище, на руїнах прадідівських палаців одбухав будиночок на вісім кімнат (Григорій Тютюнник);

Воля витягла з шафи оберемок старої родинної одежі й пожбурила на ліжко (Ю. Яновський);

// Який переходить від покоління до покоління.

Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати і притискала до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (М. Коцюбинський);

– Написала в листі, що це ковзани не прості, а майже родинна реліквія (А. Головко);

– Хтось .. загубив золотий перстень з фальшивим брильянтом, якусь там родинну пам'ятку (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

// Який здійснюється, відбувається за участю членів родини, сім'ї.

Тепер прийшла черга на всілякі неприємності. Одну вже й переніс [Славко] на собі, коли через невважливість Броні аж мусив тікати з родинної конференції (Л. Мартович);

Щось там надумав мудрий академік. Він радить запросити на родинну розмову ще й меншого брата – Юрія Матвійовича, професора етнографії (І. Волошин);

На родинній нараді було вирішено, що я мушу вчитися, дійти до інженера, а то й ще вище (Ю. Яновський);

// Який складається з членів родини, сім'ї.

Родинне коло діда оточило, Сини та дочки, й молоді онуки (Леся Українка).

2. Стос. до родини (у 1 знач.), пов'язаний з життям родини, в родині.

Вона не розуміла, як можна не дбати про здоров'я людини, що має обов'язки не тільки родинні, але й громадські (М. Коцюбинський);

Майор справді дбав про родинні справи своїх бійців, як про свої власні (О. Гончар);

Нездорові родинні обставини, розлад між батьками, міщанський побут, надмірне потурання дитячим примхам негативно впливають на виховання дітей (з навч. літ.).

3. Притаманний, власт. рідним (про почуття, стосунки, ставлення).

Племінник не дуже любив свого дядю, але мусив підтримувати тісні родинні взаємини (О. Іваненко);

// Сповнений сердечності, інтимності; душевний.

Батько грав марш – родинний, інтимний .. Його не виконувалося при сторонніх (Ю. Смолич);

// Який існує між родичами.

Цей урядовець з .. впливовими родинними зв'язками .. опинився раптом на селі в ролі сільського крамаря!.. (М. Коцюбинський);

Я мати, і розумію, як йому, сироті, потрібні родинні зв'язки (В. Логвиненко).

4. діал. У якому народився і виріс хто-небудь; рідний (у 4 знач.).

Панщина вигнала мене з родинного гнізда і з порядного господаря зробила жебраком (І. Франко);

Щасливо і безжурно проводив Микола вільний час у родиннім селі (О. Маковей);

Покінчила я учительську семінарію .. Та нема, на жаль, вільного місця на учительку в школі мого родинного містечка Миколаєва (Уляна Кравченко).