1. Великий тлумачний словник сучасної мови

родинний

роди́нний

-а, -е.

1》 Прикм. до родина 1).

|| Який належить родині, сім'ї.

|| Який переходить від покоління до покоління.

|| Який здійснюється, відбувається за участю членів родини, сім'ї.

|| Який складається з членів родини, сім'ї.

2》 Стос. до родини (у 1 знач.), пов'язаний з життям родини, в родині.

Родинне право — галузь права, що регулює шлюбні стосунки, спорідненість, усиновлення та взяття дітей у сім'ю на виховання.

3》 Притаманний, власт. рідним (про почуття, стосунки, ставлення).

|| Сповнений сердечності, інтимності; душевний.

|| Який існує між родичами. Вступати в родинні стосунки.

4》 діал. В якому народився і виріс хто-небудь; рідний (у 4 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родинний — роди́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. родинний — Сімейний; (- річ) спадковий, успадкований; (привіт) душевний, теплий, сердечний; (- діла) домашній, хатній, приватний, інтимний; (- село) Г. рідний. Словник синонімів Караванського
  3. родинний — див. спільний; фамільний Словник синонімів Вусика
  4. родинний — [родин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  5. родинний — РОДИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до роди́на 1. Взагалі родинне життя надзвичайно якось скоро увійшло в свою колію (Г. Хоткевич); // Який належить родині, сім'ї. Словник української мови у 20 томах
  6. родинний — дома́шнє (роди́нне, сіме́йне) во́гнище. Своя оселя, родина, сім’я. По довголітній розлуці він вернув до свойого (свого) домашнього огнища! (І. Франко); — Ставши під сухими дубами, обернулась на своє родинне вогнище, яке пригасло ось такої прикрашеної в цвіт і щебет вродливої весни... (Є. Гуцало). Фразеологічний словник української мови
  7. родинний — РОДИ́ННИЙ, СІМЕ́ЙНИЙ, РОДИЧІ́ВСЬКИЙ розм., ФАМІ́ЛЬНИЙ розм., ФАМІЛІ́ЙНИЙ розм.; ДОМА́ШНІЙ, ДОМО́ВИЙ. — Пор. 1. роди́на. РІ́ДНИЙ (в якому хтось народився, виріс тощо), РОДИ́МИЙ розм., РОДИ́ННИЙ діал., ПИТО́МИЙ заст., ПИТИ́МИЙ заст. Словник синонімів української мови
  8. родинний — Роди́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. родинний — РОДИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до роди́на 1. Взагалі родинне життя надзвичайно якось скоро увійшло в свою колію (Хотк., II, 1966, 11); В центрі уваги сучасного етнографа повинні стояти перебудова виробничого, громадського і родинного побуту... Словник української мови в 11 томах