1. Словник української мови у 20 томах

розбіжний

РОЗБІ́ЖНИЙ, а, е.

1. Який розбігається (у 3 знач.) звідкись, від чого-небудь у різні боки.

Будь-яке судно, пливучи, створює систему поперечних і розбіжних хвиль (з газ.).

2. Суперечливий, несумісний змістом.

Як важко розбіжні думки поєднати! (Л. Первомайський);

За кілька днів комсомольці наткнулися ще на один документ, за яким приблизно можна було визначити нафтовий район. Але відомості були далеко не повні, розбіжні (О. Донченко).

3. Неоднаковий, різний.

Будь же [Діана] велика, прославлена Під іменами розбіжними (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбіжний — розбі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розбіжний — (зміст) суперечливий, несумісний, (- вісті — ще) незгідний, неоднаковий, різний, ок. різнобіжний. Словник синонімів Караванського
  3. розбіжний — див. несхожий; різний Словник синонімів Вусика
  4. розбіжний — -а, -е. 1》 Який розбігається (у 3 знач.) звідкись, від чого-небудь у різні боки. 2》 Суперечливий, несумісний змістом. 3》 Неоднаковий, різний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розбіжний — РІ́ЗНИЙ (позбавлений схожості, однаковості), ВІДМІ́ННИЙ, НЕСХО́ЖИЙ, НЕОДНА́КОВИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ. — Я вас не завжди розумію, — раптом сказав Роман. — Що вас єднає? Адже ви такі різні (Є. Словник синонімів української мови
  6. розбіжний — Розбі́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розбіжний — РОЗБІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який розбігається (у 3 знач.) звідкись, від чого-небудь у різні боки. Будь-яке судно, пливучи, створює систему поперечних і розбіжних хвиль (Веч. Київ, 4.ХІІ 1968, 4). 2. Суперечливий, несумісний змістом. Словник української мови в 11 томах