1. Словник української мови у 20 томах

розбіжно

РОЗБІ́ЖНО.

Присл. до розбі́жний 2, 3.

Кілька голосів у залі з різних місць непевно й розбіжно почали співати “Як умру, то поховайте...” (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбіжно — розбі́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розбіжно — Присл. до розбіжний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбіжно — РОЗБІ́ЖНО. Присл. до розбі́жний 2, 3. Словник української мови в 11 томах