розбіжно
РОЗБІ́ЖНО. Присл. до розбі́жний 2, 3.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбіжно — розбі́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розбіжно — Присл. до розбіжний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбіжно — РОЗБІ́ЖНО. Присл. до розбі́жний 2, 3. Кілька голосів у залі з різних місць непевно й розбіжно почали співати “Як умру, то поховайте...” (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах