розбіжно

розбі́жно

Присл. до розбіжний 2), 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбіжно — розбі́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розбіжно — РОЗБІ́ЖНО. Присл. до розбі́жний 2, 3. Кілька голосів у залі з різних місць непевно й розбіжно почали співати “Як умру, то поховайте...” (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  3. розбіжно — РОЗБІ́ЖНО. Присл. до розбі́жний 2, 3. Словник української мови в 11 томах