1. Словник української мови в 11 томах

розбіжний

РОЗБІ́ЖНИЙ, а, е.

1. Який розбігається (у 3 знач.) звідкись, від чого-небудь у різні боки.

Будь-яке судно, пливучи, створює систему поперечних і розбіжних хвиль (Веч. Київ, 4.ХІІ 1968, 4).

2. Суперечливий, несумісний змістом.

Як важко розбіжні думки поєднати! (Перв., II, 1958, 393);

За кілька днів комсомольці наткнулися ще на один документ, за яким приблизно можна було визначити нафтовий район. Але відомості були далеко не повні, розбіжні (Донч., II, 1956, 20).

3. Неоднаковий, різний.

Будь же [Діана] велика, прославлена Під іменами розбіжними (Зеров, Вибр., 1966, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбіжний — розбі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розбіжний — (зміст) суперечливий, несумісний, (- вісті — ще) незгідний, неоднаковий, різний, ок. різнобіжний. Словник синонімів Караванського
  3. розбіжний — див. несхожий; різний Словник синонімів Вусика
  4. розбіжний — -а, -е. 1》 Який розбігається (у 3 знач.) звідкись, від чого-небудь у різні боки. 2》 Суперечливий, несумісний змістом. 3》 Неоднаковий, різний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розбіжний — РОЗБІ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який розбігається (у 3 знач.) звідкись, від чого-небудь у різні боки. Будь-яке судно, пливучи, створює систему поперечних і розбіжних хвиль (з газ.). 2. Суперечливий, несумісний змістом. Як важко розбіжні думки поєднати! (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. розбіжний — РІ́ЗНИЙ (позбавлений схожості, однаковості), ВІДМІ́ННИЙ, НЕСХО́ЖИЙ, НЕОДНА́КОВИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ. — Я вас не завжди розумію, — раптом сказав Роман. — Що вас єднає? Адже ви такі різні (Є. Словник синонімів української мови
  7. розбіжний — Розбі́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)