1. Словник української мови у 20 томах

розвернутий

РОЗВЕ́РНУТИЙ, РОЗВЕ́РНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розверну́ти.

Дах, розвернутий вітром, поріс мохом та бур'яном (Ю. Мокрієв);

Танк зсунувся з горба й стояв серед поля, розвернутий навкіс до окопу бронебійників (Л. Первомайський);

// у знач. прикм.

Ми в одну мить опинилися на конях і по розвернутій дорозі кинулись униз (П. Панч);

Як смикала [Марія] солому, на розвернений прикидок подивилась і думала з сумом про Тихона (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвернутий — розве́рнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розвернутий — розвернений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвернути. || розвернуто, розвернено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвернутий — РОЗВЕ́РНУТИЙ, РОЗВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розверну́ти. Дах, розвернутий вітром, поріс мохом та бур’яном (Мокр., Острів.., 1961, 21); Танк зсунувся з горба й стояв серед поля, розвернутий навкіс до окопу бронебійників (Перв. Словник української мови в 11 томах