розвернутий

розве́рнутий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвернутий — розвернений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвернути. || розвернуто, розвернено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розвернутий — РОЗВЕ́РНУТИЙ, РОЗВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розверну́ти. Дах, розвернутий вітром, поріс мохом та бур'яном (Ю. Мокрієв); Танк зсунувся з горба й стояв серед поля, розвернутий навкіс до окопу бронебійників (Л. Первомайський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. розвернутий — РОЗВЕ́РНУТИЙ, РОЗВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розверну́ти. Дах, розвернутий вітром, поріс мохом та бур’яном (Мокр., Острів.., 1961, 21); Танк зсунувся з горба й стояв серед поля, розвернутий навкіс до окопу бронебійників (Перв. Словник української мови в 11 томах