1. Словник української мови у 20 томах

розвідницький

РОЗВІ́ДНИЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до розві́дник 1–3.

Замок висів на дверях – неприступний і загадковий, як розвідницький шифр (П. Загребельний);

За весь час проклюнулось у нас у відділенні одне справжнє розвідницьке завдання, але його доручили іншим (Ю. Мушкетик);

// Власт. розвідникові.

– Це дитя має природний розвідницький талант (Ф. Бурлака);

Вмивались вони своїм давнім розвідницьким способом: з дерева. Трясли на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвідницький — розвідницький – розвідувальний Прикметники не синонімічні й не взаємозамінні. Розвідницький. Стосується розвідки, властивий розвідникові. Розвідницьке завдання, розвідницький талант. Розвідувальний. Стосується розвідування, пов’язаний з ним. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. розвідницький — розві́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  3. розвідницький — -а, -е. Прикм. до розвідник 1-3). || Власт. розвідникові. Розвідницька школа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвідницький — РОЗВІ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до розві́дник 1-3. Замок висів на дверях — неприступний і загадковий, як розвідницький шифр (Загреб., Спека, 1961, 9); За весь час проклюнулось у нас у відділенні одне справжнє розвідницьке завдання... Словник української мови в 11 томах