1. Словник української мови в 11 томах

розвідницький

РОЗВІ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до розві́дник 1-3.

Замок висів на дверях — неприступний і загадковий, як розвідницький шифр (Загреб., Спека, 1961, 9);

За весь час проклюнулось у нас у відділенні одне справжнє розвідницьке завдання, але його доручили іншим (Мушк., Серце.., 1962, 221);

// Власт. розвідникові.

— Це дитя має природний розвідницький талант (Бурл., М. Гонта, 1959, 180);

Вмивались вони своїм давнім розвідницьким способом: з дерева. Трясли на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою (Гончар, III, 1959, 436).

∆ Розві́дницька шко́ла — спеціальний заклад, що готує розвідників.

Учень розвідницької школи [німецької].. недавно прибув у розпорядження комендатури (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвідницький — розвідницький – розвідувальний Прикметники не синонімічні й не взаємозамінні. Розвідницький. Стосується розвідки, властивий розвідникові. Розвідницьке завдання, розвідницький талант. Розвідувальний. Стосується розвідування, пов’язаний з ним. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. розвідницький — розві́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  3. розвідницький — -а, -е. Прикм. до розвідник 1-3). || Власт. розвідникові. Розвідницька школа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвідницький — РОЗВІ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до розві́дник 1–3. Замок висів на дверях – неприступний і загадковий, як розвідницький шифр (П. Загребельний); За весь час проклюнулось у нас у відділенні одне справжнє розвідницьке завдання, але його доручили іншим (Ю. Словник української мови у 20 томах