розвідувати
РОЗВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВІ́ДАТИ, аю, аєш, док.
1. що і без дод. Здобувати відомості про супротивника, ворога або про місцевість, яку він займає.
Село Шпитьки притулилося під горою: ми, значить, під'їжджаємо, .. зупиняємось із метою розвідати (Ю. Яновський);
– Йому треба було розвідати, скільки у ворога танків і гармат (О. Донченко);
// про кого – що, розм. Дізнаватися про кого-, що-небудь, розпитуючи когось або спостерігаючи за кимсь, чимсь.
Вона почала стороною розвідувати про синові наміри, почала через людей переказувати, хай прийде, повиниться (Панас Мирний);
[Ада:] Ви будьте спокійні, я розвідувала вже, Івась дійсно був у лікарні так, як писали вам (Мирослав Ірчан);
Сиклета розвідала про діда Грицая й почала вчащати в його город, нібито на річку (І. Нечуй-Левицький).
2. що. Обстежувати, досліджувати, вивчати що-небудь з певною метою.
Розв'язуючи сучасні проблеми геології, нам доводиться часто глибоко розвідувати віддалене геологічне минуле нашої планети (з наук.-попул. літ.);
Розвідать берег вислав капітан двох моряків (І. Гончаренко);
// Шукати родовища корисних копалин.
[Поліна Павлівна (зітхнувши):] Що поробиш... Я теж з Аркадієм зустрічаюсь тільки за обідом. Так і в Сибіру було, на приїсках, і в Голодному степу, де він розвідував марганець, і тут... (Ю. Мокрієв);
Славна армія геологів розвідала великі запаси кам'яного вугілля, залізних і марганцевих руд, титану, ртуті, сірки і багато інших корисних копалин (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- розвідувати — розві́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвідувати — Шпигувати, вишпиговувати, винюхувати, на-; (плян) вивідувати, рознюхувати; (космос) обстежувати, досліджувати, вивчати; (- що) прознавати, довідуватися, дізнаватися. Словник синонімів Караванського
- розвідувати — -ую, -уєш, недок., розвідати, -аю, -аєш, док. 1》 неперех. Здобувати відомості про супротивника, ворога або про місцевість, яку він займає. || розм. Дізнаватися про кого-, що-небудь, розпитуючи когось або спостерігаючи за кимсь, чимсь. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвідувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- розвідувати — РОЗВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВІ́ДАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Здобувати відомості про супротивника, ворога або про місцевість, яку він займає. Словник української мови в 11 томах
- розвідувати — Розвідувати, -дую, -єш сов. в. розвідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Коли б же я зозуленька, я б до його полетіла, то б я свого сина-одинчика в чужім краю розвідала. Чуб. V. 1045. 2) Разузнавать, разузнать. Словник української мови Грінченка