розвідуватися
РОЗВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. діал. Дізнаватися, довідуватися.
За колотнечею тощо Антосьо не гаразд розвідувався, чого-то приїздили люди з Солодьків (А. Свидницький);
Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо (Сл. Б. Грінченка);
Сьогодні я мусив поглянути в її обличчя, мусив розвідатися, що з нею діялося (О. Кобилянська).
2. тільки недок. Пас. до розві́дувати 2.
На південь від Горішньо-Плавнівського родовища тепер розвідуються нові поклади залізистих кварцитів (з наук.-попул. літ.);
На території Донецького краю розвідуються вогнетривкі і тугоплавкі глини (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвідуватися — розві́дуватися дієслово недоконаного виду довідуватися діал. Орфографічний словник української мови
- розвідуватися — -уюся, -уєшся, недок., розвідатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 діал. Дізнаватися. 2》 тільки недок. Пас. до розвідувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвідуватися — РОЗВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. діал. Дізнаватися. За колотнечею тощо Антосьо не гаразд розвідувався, чого-то приїздили люди з Солодьків (Свидн. Словник української мови в 11 томах