розв'ючуватися
РОЗВ'Ю́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВ'Ю́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
1. Звільнятися від в'юків, вантажу.
Брянський скомандував скласти на воза матеріальну частину. Бійці вмить розв'ючились, і за кілька хвилин міномети вже лежали в каруці, дбайливо обмощені сіном (О. Гончар);
Рюкзак нестерпно різав плечі, хотілося трохи відпочити й напитися. Гук зупинився .. Юнак глянув на спітніле обличчя супутника, допоміг йому розв'ючитися (О. Бердник).
2. тільки недок., рідко. Пас. до розв'ю́чувати.
Верблюди швидко розв'ючувались.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розв'ючуватися — розв'ю́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розв'ючуватися — -уюся, -уєшся, недок., розв'ючитися, -чуся, -чишся, док. 1》 Звільнятися від в'юків, вантажу. 2》 тільки недок. Пас. до розв'ючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови