розв'язаний

РОЗВ'Я́ЗАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розв'яза́ти.

Тимоха, мабуть, злякався, шасть мерщій з хати, а мішок розв'язаний, гроші розсипані і скриню відчинену так і покинув (Г. Квітка-Основ'яненко);

З-під стріхи враз горобчик каже: – Це меткий хлопчак! .. Знає множення й складання, сам я бачив у вікно: як дадуть йому завдання – вмить розв'язане воно! (Н. Забіла);

Одного дня це болюче питання було розв'язане: з контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з дружиною (Олесь Досвітній);

Суперечка про те – чи обертається Земля навколо Сонця, чи, навпаки, Сонце навколо Землі – точилася понад тисячу років і розв'язана була в XVI сторіччі відкриттями Коперника (з наук.-попул. літ.);

// у знач. прикм.

Дужими руками він поперед себе підняв мішок, низом поклав його на груди, а розв'язаний гузир нахилив у кіш (М. Стельмах);

Гердлічка .. пам'ятав, що розв'язаного гуцула бити не вільно (Г. Хоткевич);

// розв'я́зано, безос. пред.

От немовби й розв'язано всі ті діла, які турбують руську землю, які не дають спати людям на Русі (С. Скляренко).

◇ (1) Розв'я́зані ру́ки (д) див. розв'я́зувати;

(2) Ру́ки розв'я́зані (д) див. розв'я́зувати.