розгинатися

РОЗГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Ставати прямим, розправлятися (про що-небудь зігнуте).

Ось тільки ноги не завжди діяли безвідмовно та спина не розгиналася до краю, – що не кажи, пішов дідові .. восьмий десяток (Ю. Яновський);

Шабанов розгинається, обводить кімнату блукаючим поглядом, ніби дивуючись, що він вдома (О. Довженко);

Візок залущав в його руках і розігнувся, як личана колиска (І. Нечуй-Левицький).

2. тільки недок. Пас. до розгина́ти.

Дужими руками розгинались підкови.

◇ (1) Не розгина́тися на чому, за чим – працювати багато, без відпочинку;

(2) Не розгина́ючись (д) див. розгина́ти;

Спи́на не розгина́ється див. спи́на.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгинатися — розгина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгинатися — -аюся, -аєшся, недок., розігнутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Ставати прямим, розправлятися (про що-небудь зігнуте). 2》 тільки недок. Пас. до розгинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгинатися — не розгина́ти спи́ни, перев. зі сл. працюва́ти, роби́ти і т. ін. Дуже важко, багато, без перепочинку працювати. Від ночі до ночі чарував (Данило) на господарстві багача. Спини не розгинав (Казки Буковини..); — Може, погуляєш з Ганнусею?... Фразеологічний словник української мови
  4. розгинатися — РОЗГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Ставати прямим, розправлятися (про що-небудь зігнуте). Ось тільки ноги не завжди діяли безвідмовно та спина не розгиналася до краю, — що не кажи, пішов дідові.. восьмий десяток (Ю. Словник української мови в 11 томах