розгинатися
РОЗГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Ставати прямим, розправлятися (про що-небудь зігнуте).
Ось тільки ноги не завжди діяли безвідмовно та спина не розгиналася до краю, — що не кажи, пішов дідові.. восьмий десяток (Ю. Янов., II, 1954, 161);
Шабанов розгинається, обводить кімнату блукаючим поглядом, ніби дивуючись, що він вдома (Довж., І, 1958, 110);
Візок залущав в його руках і розігнувся, як личана колиска (Н.-Лев., III, 1956, 14).
◊ Не розгина́тися на чому, за чим; Не розгина́ючись [працюва́ти] — працювати багато, без відпочинку.
Ми з тестем з ранку до ночі на полі не розгинаємось, теща — їсти варить та внука бавить (Мур., Бук. повість, 1959, 5);
Сама [жінка] працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб гав не ловили, не байдикували (Кучер, Голод, 1961, 62).
2. тільки недок. Пас. до розгина́ти.
Значення в інших словниках
- розгинатися — розгина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгинатися — -аюся, -аєшся, недок., розігнутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Ставати прямим, розправлятися (про що-небудь зігнуте). 2》 тільки недок. Пас. до розгинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгинатися — РОЗГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Ставати прямим, розправлятися (про що-небудь зігнуте). Ось тільки ноги не завжди діяли безвідмовно та спина не розгиналася до краю, – що не кажи, пішов дідові .. восьмий десяток (Ю. Словник української мови у 20 томах
- розгинатися — не розгина́ти спи́ни, перев. зі сл. працюва́ти, роби́ти і т. ін. Дуже важко, багато, без перепочинку працювати. Від ночі до ночі чарував (Данило) на господарстві багача. Спини не розгинав (Казки Буковини..); — Може, погуляєш з Ганнусею?... Фразеологічний словник української мови