розговіння
РОЗГОВІ́ННЯ, я, с.
Скоромна їжа, яку вживають під час розговин.
На столі бідне розговіння, суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розговіння — розгові́ння іменник середнього роду церк. Орфографічний словник української мови
- розговіння — Дія за знач. розговлятися Словник церковно-обрядової термінології
- розговіння — -я, с., церк. Скоромна їжа, яку вживають під час розговин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розговіння — РОЗГОВІ́ННЯ, я, с., церк. Скоромна їжа, яку вживають під час розговин. На столі бідне розговіння, суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб (Ю. Янов., І, 1954, 260). Словник української мови в 11 томах