розговіння
розгові́ння
-я, с., церк.
Скоромна їжа, яку вживають під час розговин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розговіння — розгові́ння іменник середнього роду церк. Орфографічний словник української мови
- розговіння — Дія за знач. розговлятися Словник церковно-обрядової термінології
- розговіння — РОЗГОВІ́ННЯ, я, с. Скоромна їжа, яку вживають під час розговин. На столі бідне розговіння, суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- розговіння — РОЗГОВІ́ННЯ, я, с., церк. Скоромна їжа, яку вживають під час розговин. На столі бідне розговіння, суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб (Ю. Янов., І, 1954, 260). Словник української мови в 11 томах