розголосник

РОЗГОЛО́СНИК, а, ч.

Те саме, що розголо́шувач.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розголосник — розголо́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розголосник — -а, ч. Те саме, що розголошувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розголосник — РОЗГОЛО́СНИК, а, ч. Те саме, що розголо́шувач. Словник української мови в 11 томах