розголосник
РОЗГОЛО́СНИК, а, ч. Те саме, що розголо́шувач.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розголосник — розголо́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розголосник — -а, ч. Те саме, що розголошувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розголосник — РОЗГОЛО́СНИК, а, ч. Те саме, що розголо́шувач. Словник української мови у 20 томах