розголосник

розголо́сник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розголосник — -а, ч. Те саме, що розголошувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розголосник — РОЗГОЛО́СНИК, а, ч. Те саме, що розголо́шувач. Словник української мови у 20 томах
  3. розголосник — РОЗГОЛО́СНИК, а, ч. Те саме, що розголо́шувач. Словник української мови в 11 томах