роздобувати
РОЗДОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДОБУ́ТИ, бу́ду, бу́деш, док., що, чого.
Діставати що-небудь, перев. з труднощами, після довгих пошуків.
Турбується [матуся], грошенят роздобуває мені. Роздобула і аж цілих шість рубликів (А. Тесленко);
З неймовірними труднощами доводилося роздобувати картоплю (А. Хижняк);
Читав [Микола] усе без розбору, що попало під руки, що міг роздобути у товаришів (О. Маковей);
Дружно взялися за діло. Одні лагодили двері, другі десь роздобули дощок і забивали ними вікна (О. Бойченко);
Не досить ще було того, що він з підслухів відав про товариство: треба було роздобути більш певних подробиць (О. Кониський);
// кого. Знаходити, підшукувати кого-небудь.
Не суворою докорою уразив він її душу, а злегенька підступив, почав умовляти, обіцяв другу наймичку роздобути (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- роздобувати — роздобува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- роздобувати — -аю, -аєш, недок., роздобути, -буду, -будеш, док., перех. Діставати що-небудь, перев. з труднощами, після довгих пошуків. || Знаходити, підшукувати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздобувати — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- роздобувати — РОЗДОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДОБУ́ТИ, бу́ду, бу́деш, док., перех. Діставати що-небудь, перев. з труднощами, після довгих пошуків. Турбується [матуся], грошенят роздобуває мені. Роздобула і аж цілих шість рубликів (Тесл. Словник української мови в 11 томах