1. Великий тлумачний словник сучасної мови

роздобувати

роздобува́ти

-аю, -аєш, недок., роздобути, -буду, -будеш, док., перех.

Діставати що-небудь, перев. з труднощами, після довгих пошуків.

|| Знаходити, підшукувати кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздобувати — роздобува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздобувати — РОЗДОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДОБУ́ТИ, бу́ду, бу́деш, док., що, чого. Діставати що-небудь, перев. з труднощами, після довгих пошуків. Турбується [матуся], грошенят роздобуває мені. Роздобула і аж цілих шість рубликів (А. Словник української мови у 20 томах
  3. роздобувати — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. роздобувати — РОЗДОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДОБУ́ТИ, бу́ду, бу́деш, док., перех. Діставати що-небудь, перев. з труднощами, після довгих пошуків. Турбується [матуся], грошенят роздобуває мені. Роздобула і аж цілих шість рубликів (Тесл. Словник української мови в 11 томах