розкований

РОЗКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розкува́ти.

Впали турки. Розковані вже невільники. Галера заворушилась і попливла в лиман (І. Нечуй-Левицький);

Заходять з ним [негром] лінчовані, під поглядами лютими, І ті, що вже розковані, і ті, що куті путами (А. Малишко);

// у знач. прикм.

Коні рвалися на кручі, І вода із них стікала Голубими дзеркалами До розкованих копит (А. Малишко).

2. у знач. прикм. Який звільнився від кайданів;

// перен. Який звільнився від залежності, неволі, рабства.

Він поруч сонця стане – Амірані, Розкований, побідний Прометей (М. Бажан).

3. у знач. прикм., перен. На якому розтанув сніг, лід (про землю, водну поверхню).

Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима, і повіє теплий вітер над розкованим Дніпром (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкований — розко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкувати. 2》 у знач. прикм.Який звільнився від кайданів. || перен. Який звільнився від залежності, неволі, рабства. 3》 у знач. прикм., перен. На якому розтанув сніг, лід (про землю, водну поверхню). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкований — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. Словник синонімів української мови
  4. розкований — Розко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкований — РОЗКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкува́ти. Впали турки. Розковані вже невільники. Галера заворушилась і попливла в лиман (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах