розкований

ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. (звільнений від пут, неволі, рабства). — Були ми панські — тепер вільні.., — говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує (І. Франко), що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). — Пор. 1. незале́жний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкований — розко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкувати. 2》 у знач. прикм.Який звільнився від кайданів. || перен. Який звільнився від залежності, неволі, рабства. 3》 у знач. прикм., перен. На якому розтанув сніг, лід (про землю, водну поверхню). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкований — РОЗКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розкува́ти. Впали турки. Розковані вже невільники. Галера заворушилась і попливла в лиман (І. Нечуй-Левицький); Заходять з ним [негром] лінчовані, під поглядами лютими, І ті, що вже розковані, і ті, що куті путами (А. Словник української мови у 20 томах
  4. розкований — Розко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкований — РОЗКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкува́ти. Впали турки. Розковані вже невільники. Галера заворушилась і попливла в лиман (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах