розкриватися

РОЗКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.

1. Відтуляючись, розсуваючись і т. ін., ставати доступним для проникнення ззовні або назовні.

Розкриваються люки на повітряних кораблях, і тисячі парашутистів розцвітають в небі над тайгою (О. Довженко);

От мене бере [козак] Неначе на руки та несе в могилу, А чорна могила ще гірше розкрилась (Т. Шевченко);

Ось і дерево дубове зустрічає шумом віт. А під ним розкрився Вові в підземелля чорний хід (В. Сосюра);

// Розводитися, розсуватися (про стулки дверей, вікна, віконниці і т. ін.).

Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (О. Довженко);

Через кілька хвилин важкі, упевнені кроки почулися в коридорі, і двері кімнати розкрилися (В. Собко).

2. Звільняючись від накриття, ставати видним; висуватися з-під ковдри, покривала і т. ін.

Вовтузиться [Устина], розкривається, тоненькі рученята за голову закидає, водить розплющеними очима (С. Васильченко);

Катря .. прихилилася знову до Артемка: розкрилось хлоп'я, то вкрила ряденцем (А. Головко).

3. перен. Ставати доступним, можливим, досяжним для кого-небудь.

– Перед нами розкриваються можливості одержання рослин з небувалими властивостями (О. Довженко);

Нові, широкі горизонти розкрилися перед Галичиною в ті дні, коли .. виступив на арену літературної, громадської і наукової роботи Іван Франко (М. Рильський).

4. перен. Ставати доступним для огляду, поставати перед очима.

Поля розкривалися чимраз більше перед ним і манили своїм тужливим смутком, мов у вічність (О. Кобилянська);

Простір розкривався, скільки сягало око (О. Копиленко);

Город, як на папері, став, і все перед їх очима розкрилося: і білі хати, і гарні двори (Панас Мирний);

// Раптово опинятися, виявлятися в полі зору.

Праворуч, неначе в чародійному краю, розкрилось рівне коло плеса (М. Стельмах);

// Виникати, поставати в уяві, свідомості.

Лютувала хуга. І рай далекого дитинства розкривався перед ними червоними маками, рожевим цвітом і волошками (О. Довженко);

Широкий світ розкривається перед нами, коли ми читаємо книги Івана Франка (М. Рильський);

// Ставати ясним, доступним для розуміння, сприйняття.

Художній сценічний образ, творцем якого є актор, розкривається за допомогою відображення на сцені дій і вчинків, властивих тільки для даного образу (з наук. літ.);

Провідні ідеї часу у філософському ліро-епосі “Уманські спогади” розкриваються через внутрішнє життя персонажів (з навч. літ.).

5. перен. Повністю виявляти свої якості, риси характеру, погляди, здібності, смаки і т. ін.

– Хіба не буває, що в одному-єдиному вчинку людина розкривається в усій своїй душевній красі? (А. Головко);

Чим більше розкривалася [Вутанька] з трибуни перед людьми, тим дальшою ставала для нього самого (О. Гончар);

Тепер його цікавила не стільки сама розповідь, як оповідач і його ставлення до того, що він говоритиме. Людина дуже добре розкривається під час розповіді (М. Ю. Тарновський);

// Ставати явним, помітним, неприхованим (про якості, почуття, риси характеру і т. ін.); повністю виявлятися.

Старий гідротехнік мав вдачу, яка розкривалася не з першого слова (М. Чабанівський);

Кращі людські якості розкриваються нині в колективній праці, в ставленні до спільної справи (з публіц. літ.);

// Ділитися з ким-небудь своїми думками, почуттями; щиро й відверто розповідати, повідомляти щось про себе.

Варто було людині лише звернутися до неї з щирою душею, і вона одразу розкривалася їй назустріч (В. Козаченко);

Підіпригора .. знизав плечима і нічого не відповів. Що ж, Погиба розгадав, що він хитрує, але не розкриватися ж перед ним (М. Стельмах).

6. Розходитися, зміщуватися в різні боки, роблячи видимим що-небудь (про те, що затуляє, покриває собою щось).

Сиза хмара диму то густішала, закриваючи поле, то розкривалася, і тоді видко було розташування російських полків (П. Кочура);

// Розстібаючись, розходитися, відхилятися в різні боки (про поли одягу).

Пан з привітною усмішкою підвівся назустріч поетові. Його незастібнутий сюртук раптом розкрився на грудях (З. Тулуб).

7. Розтулятися (перев. про губи, рот).

Припухлі устоньки, мов рожева квітонька, розкриваються, блищать білі та рівні зубенята (Панас Мирний);

Широке лице Абрамки також роз'яснилося, губи розкрилися (Н. Кобринська).

8. Розпрямлятися, розправлятися (про що-небудь згорнуте, складене).

Шарпонув [брат] парашут, і душа замліла: парашут розкрився, але драний весь, самі клапті над головою! (О. Гончар);

// Розпускатися, розпукуватися (про бруньки, листя, квітки).

Народжувалося стебло з крихітних блідих ростків, розкручувався лист, розкривалася парость (О. Довженко);

Ох, розкрились троянди червоні, наче рани палкі, восени (Леся Українка).

9. Ставати відомим кому-небудь, переставати бути таємницею (про щось раніше приховане, невідоме); викриватися, виявлятися.

Другий день крок за кроком розкривалися жахні злочини підсудних (В. Козаченко);

В думці побоювавсь він, щоб старенька, вмиваючи ногу, Шраму на ній не впізнала, – усе тоді зразу б розкрилось (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

10. Починати знову ятритися, гноїтися (про рану).

– Дівчино, – сказав я, – у нього дві рани на тілі, і кожна може розкритися (Ю. Яновський);

На Поділлі довелося довго відлежуватися – розкрилися погано загоєні рубці, занили, заскрипіли пробуравлені кості (М. Стельмах).

11. тільки недок. Пас. до розкрива́ти 1, 2, 5–7.

◇ (1) О́чі розкри́лися (д) див. о́ко¹.