розкривати

РОЗКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що.

1. що. Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого-небудь.

[Анна:] Що се в тебе тута, в сім медальйоні? .. (Розкриває медальйон раніше, ніж Долорес устигла спинити її руку) (Леся Українка);

Він [Максим] розкривав теки і течки, гортав різні папірці, розглядав з цікавістю креслення – проекти різних споруд (І. Багряний);

Скиба взяв мішок і розкрив куховку, що тут же біля полу стояла, накрита ряденцем (А. Головко);

Вона розкрила свою сумочку і дістала з неї згорнутий трубочкою папірець (О. Гончар);

// Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо.

Мила, день уже давно! Як для мене вірне серце, ти у сад розкрий вікно (В. Сосюра).

2. що. Скидати, зривати покрівлю, верх з будівлі, споруди.

Вкупі з матір'ю він день у день порається коло хати. Розкрив її, оббив зокола й зсередини (Панас Мирний);

В оту ніч буря розкрила покрівлю – в дірки місяць ллє голубе сяйво і од того в клуні видко (А. Головко);

// Знімати покриття, верхній шар з чого-небудь.

Щоб почати безпосередньо розробляти вугільну верству, треба спочатку розкрити її, тобто .. прибрати породу, яка вкриває її (з наук.-попул. літ.);

// Відгортати, зсувати яке-небудь накриття на кому-, чому-небудь, роблячи його видним, доступним зорові.

[Річард:] Нема чого показувать багато. Хіба оце... (Іде й розкриває статую) (Леся Українка);

[Савка:] Ляжу, думаю, на возі. Задрімав. Аж чую, шамотить щось до воза; підійшло, давай кожуха розкривати (С. Васильченко);

// Розкутувати або розстібати що-небудь з одягу.

Розкриває [Лісовик] свою кирею і дістає досі заховану під нею пишну .. багряницю (Леся Українка);

Побачивши Давида, дівчина оторопіла, трохи розкрила хустку, зачудовано поглянула (М. Стельмах);

// Позбавляючи покриття, оголяти що-небудь.

[Лукаш:] Се ти?.. Ти упирицею прийшла, щоб з мене пити кров? Спивай! Спивай! (Розкриває груди) (Леся Українка).

3. що, перен. Робити що-небудь доступним, можливим, досяжним для кого-небудь.

Які блискучі відкриття принесе ще для землі звільнена людина!.. Які дари розкриє вона перед нами..! (О. Довженко);

Земля розкриє свої скарби, почне давати те, що вона може дати при хорошому обробітку (Іван Ле);

// Віддавати щось у чиє-небудь розпорядження; надавати.

Наша “Літературна газета”, наші журнали, зокрема “Дніпро”, досить широко розкривають свої сторінки для творів молодих (М. Рильський).

4. що. Розправляти або розгинати що-небудь згорнуте, складене.

Олімпіада Іванівна несе альбом, Люба бере його в руки, але не розкриває (Леся Українка);

Близько тисячі метрів падав він, не розкриваючи парашута (з газ.);

Петро розкрив телеграму здивовано: – З Ясинуватої, – здвигнув плечем (А. Головко);

// Розмикати, розтуляти що-небудь стулене і т. ін.

Сіла [Ніна] проти люстра. Підводила бровенята, розкривала вуста – милувалась із себе (Олесь Досвітній);

Приємно заплющити очі .. він Городовський довго не розкривав їх, віддавшись нечутній дрімоті. Рівний рев мотора колисав його (В. Підмогильний);

Їм назустріч ішов перевальцем .. велетенський ведмідь, ішов мовчки, розкривав пащеку, наставляв бриласті передні лапи (П. Загребельний);

“Серце моє! доле моя! Розкрий карі очі! Подивися, усміхнися! Не хочеш? не хочеш!” (Т. Шевченко);

// Розпускати (бруньки, листя, квітки).

Пелюстки свої блакитні під сонцем пролісок розкрив (В. Сосюра);

// Розпрямляти, розслаблювати що-небудь стиснуте, зціплене; розтискати, розціплювати.

Івась розкрив жменю – і очі його стали. Коник лежав на долоні, зелений та неживий (Панас Мирний).

5. що. Розпечатувати або розпаковувати що-небудь (лист, посилку і т. ін.).

Тобі посилку принесуть в хату, нікуди не треба йти получать, ти .. кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Леся Українка);

Навіть розкрити індивідуальний пакет Варвара не вміла (Л. Первомайський).

6. що, перен. Допомагати зрозуміти, усвідомити що-небудь, давати уявлення про щось.

То нічого, що ми ще малі, – Розкривають нам світ вчителі (І. Нехода);

Завдання вчителя історії полягає в тому, щоб розкрити перед учнями вирішальне значення праці (з наук.-попул. літ.);

// Робити ясним, доступним для розуміння, сприйняття.

І поезія, і звуки, і о́брази – все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл (Г. Хоткевич);

А хіба Візир не причетний до його теорії? Саме перед ним розкривав і розгортав її, саме Михайло перший збагнув її значущість і оригінальність (Ю. Мушкетик);

Драматург повинен гостріше розкривати конфлікти і зіткнення.., сміливо і рішуче змальовувати людські почуття (з мемуарної літ.);

Очевидно, сама Україна в часи Лесі Українки не давала їй змоги переконливо розкрити свою українську проблематику на вітчизняному матеріалі (з наук.-попул. літ.);

// Щиро й відверто розповідати, повідомляти про що-небудь особисте, інтимне.

Маруся почала говорити .. Розкривала всю свою душевну рану; плакала, скаржачися, голубкою воркуючи (Г. Хоткевич);

Виходили промовці й розкривали творчі плани – і поляки й росіяни, українці і литовці (П. Тичина).

7. кого, що, перен. Виявляти, помічати і показувати в кому-, чому-небудь те, що раніше не було відоме, помічене.

Щепкін, який до дрібниць знав провінціальне життя, зрозумів і розкрив Гоголя, як ніхто (О. Іваненко);

// що. Повністю виявляти можливості, якості і т. ін. чого-небудь.

Талант визначається глибинами спадковості, потім його розкривають, вирощують, розвивають (з газ.);

Вільна праця розкрила творчі сили хліборобів. Виросло багато передовиків виробництва (з наук. літ.);

// що. Робити відомим, відкривати (якусь таємницю і т. ін.).

Художник зустрічається з матір'ю дівчинки. Він розкриває їй таємницю (О. Донченко);

Досі ніхто в класі не розкрив цього великого секрету (О. Копиленко);

Тисячоліттями прагнули люди розкрити таїну світобудови, таємниці космосу, Всесвіту (з наук.-попул. літ.).

8. кого, що. Виявляти, викривати (таємну організацію, групу, змову і т. ін.).

Навесні Григорій розкриває контрреволюційну офіцерську організацію (з наук.-попул. літ.);

– Там у вас двох студентів заарештували за якусь підпільну роботу, кажуть, гурток таємний розкрили (Ю. Мушкетик);

// Розповідати, повідомляти про чий-небудь злочин, чиїсь зловживання і т. ін.

– І покрили... Людську кров покрили... Та ні! .. Василь Порох живий?.. Він вас розкриє... (Панас Мирний).

9. що. Відкривати, встановлювати що-небудь шляхом досліджень, висновків, спостережень.

Розкрити зміст твору.

◇ Відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) ду́шу (се́рце) див. відкрива́ти;

Відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) ка́рти див. відкрива́ти;

Відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) обі́йми див. відкрива́ти;

Відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) о́чі див. відкрива́ти;

Відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) таємни́цю див. відкрива́ти;

(1) [І] ро́та не розкрива́ти (не роззявля́ти) / не розкри́ти (не роззя́вити) – мовчати, нічого не говорити.

Після цього баба вже й рота не роззявляла (Грицько Григоренко);

– Стояли, кажуть, всі – як один, зціпивши зуби, і навіть рота ніхто не розкрив (О. Гончар);

– Хоч голову скрути, Про мене!.. Я тепер і не роззявлю рота (П. Гулак-Артемовський);

Роззявля́ти (розкрива́ти) / роззя́вити (розкри́ти) рот (ро́та) див. роззявля́ти;

(2) Розкрива́ти / розкри́ти ка́рти перед ким, кому і без дод. – переставати приховувати свої (або чиїсь) плани, наміри тощо; починати діяти відкрито.

За вечерею Семен Федорович розмовляв з дружиною. І тоді Фросина розкрила перед ним усі карти Макара Підігрітого: – Хоче стати на твоє місце (М. Зарудний);

Що ж він робитиме при німцях? Розкривши карти минувшини, зможе знову кинутись у політичний крутіж, але політика має відносну стабільність лише в англійців (М. Стельмах);

Розкрива́ти части́ну карт чиїх.

Сідлав коня і лаявся [Дмитро]: перспектива бічи [бігти] дорогою цілком не усміхалася йому, бо се значило розкривати частину своїх карт. Але з огляду на Марусю – годі було інакше (Г. Хоткевич);

(3) Розкрива́ти / розкри́ти обі́йми – тепло, приязно, гостинно зустрічати, приймати когось.

Ти вернулась, прийшла, наче з дальніх країв, мов з холодного царства Валгали. І назустріч тобі я обійми розкрив, – в серці тихо і сонячно стало (В. Сосюра);

(4) Розкрива́ти / розкри́ти себе́ – виявляти, реалізувати свої здібності, можливості у чому-небудь.

М. Рильський розкриває себе як майстер філологічного аналізу творів Т. Шевченка, О. Пушкіна, М. Гоголя та ін. (з газ.);

(5) Розкрива́ти / розкри́ти секре́т чого – виявляти внутрішню суть явища, предмета.

– Це, Агафіє Кирилівно, – хімія, – поважно пояснив Юша. – Я зараз розкрию секрет (О. Донченко).