розкривати
розкрива́ти
-аю, -аєш, недок., розкрити, -ию, -иєш, док., перех.
1》 Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого-небудь.
|| Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо.
2》 Скидати, зривати покрівлю, верх з будівлі, споруди.
|| Знімати покриття, верхній шар з чого-небудь.
|| Відгортати, зсувати яке-небудь накриття на кому-, чому-небудь, роблячи його видним, доступним зорові.
|| Розкутувати або розстібати що-небудь з одягу.
|| Позбавляючи покриття, оголяти що-небудь.
3》 перен. Робити що-небудь доступним, можливим, досяжним для кого-небудь.
|| Віддавати щось у чиє-небудь розпорядження; надавати.
4》 Розправляти або розгинати що-небудь згорнуте, складене.
|| Розмикати, розтуляти що-небудь стулене і т. ін.
|| Розпускати (бруньки, листя, квітки).
|| Розпрямляти, розслаблювати що-небудь стиснуте, зціплене; розтискати, розціплювати. Розкривати обійми.
5》 Розпечатувати або розпаковувати що-небудь (лист, пакунок і т. ін.).
6》 перен. Допомагати зрозуміти, усвідомити що-небудь, давати уявлення про щось.
|| Робити ясним, доступним для розуміння, сприйняття.
|| Щиро й відверто розповідати, повідомляти про що-небудь особисте, інтимне. Розкривати душу.
7》 перен. Виявляти, помічати і показувати в кому-, чому-небудь те, що раніше не було відоме, помічене.
|| Повністю виявляти можливості, якості і т. ін. чого-небудь.
|| Робити відомим, відкривати (якусь таємницю і т. ін.).
Розкривати себе — виявляти, показувати свої здібності, можливості в чому-небудь.
Розкривати [свої] карти — повідомляти про (свої) задуми, наміри і т. ін.
8》 Виявляти, викривати (таємну організацію, групу, змову і т. ін.).
|| Розповідати, повідомляти про чий-небудь злочин, чиїсь зловживання і т. ін.
9》 Відкривати, встановлювати що-небудь шляхом досліджень, висновків, спостережень.
Значення в інших словниках
- розкривати — розкрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкривати — Двері, вікно, ворота, шафу тощо – переважно розчиняти. Повіки очей – переважно розплющувати. Літературне слововживання
- розкривати — (очі) розтуляти, розмикати, розплющувати, вул. продирати, поет. відкривати; (пелюстки) розпускати; (кулак) розтискати; (рот) жм. роззявляти; (пакет) розпаковувати, розпечатувати; (карти) викладати; (суть) пояснювати, давати уявлення про... Словник синонімів Караванського
- розкривати — РОЗКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що. 1. що. Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого-небудь. [Анна:] Що се в тебе тута, в сім медальйоні? .. Словник української мови у 20 томах
- розкривати — відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) ду́шу (се́рце) кому, перед ким і без додатка. 1. Відверто, щиросердно ділитися з ким-небудь своїми заповітними думками, переживаннями, намірами і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- розкривати — ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
- розкривати — Розкрива́ти, -ва́ю, -ва́єш; ва́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкривати — РОЗКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого-небудь. [Анна:] Що се в тебе тута, в сім медальйоні? .. Словник української мови в 11 томах