розкривати

ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док.: відкри́ти, розкри́ти, відслони́ти, відтули́ти, розтули́ти, розхили́ти, оголи́ти. Вітаючись, він ґречно.. підняв фетровий капелюх, відкриваючи сиву лев'ячу шевелюру (О. Гончар); Накриває (Гонта) Червоною китайкою Голови козачі. Розкрив, ще раз подивився... (Т. Шевченко); Його довгим волоссям бавився вітер, відслонюючи високе чоло (В. Гжицький); Орися несміливо відтулила обличчя (Б. Грінченко); Доротті.. підійшла до вікна й розтулила важку гардину (І. Ле); Розхиляє у нього на грудях халата, а там чотири медалі й орден (І. Муратов); Конвоїри стягли з полоненого червоноармійця одяг, оголивши спину (П. Автомонов).

ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док.: відкри́ти, розкри́ти, розпеча́тати, відкоркува́ти, розкоркува́ти, відку́по́рити, розку́по́рити, розку́брити. Мати аж пальці порізала, відкриваючи йому консерви (О. Гончар); Тобі посилку принесуть в хату,.. кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Леся Українка); Розпечатувати пакет; Сам господар відкорковував пляшки (Н. Рибак); Витяг (Сергій) з кишені складного ножа і вмить розкоркував пляшку (О. Копиленко); Хабаров відкупорив пляшку (О. Донченко); Розкупорили шампанське.

ВІДКРИВА́ТИ (робити відомим те, що було прихованим, таємним), РОЗКРИВА́ТИ, ВИКРИВА́ТИ, З'ЯСО́ВУВАТИ, ХВАЛИ́ТИСЯ. — Док.: відкри́ти, розкри́ти, ви́крити, з'ясува́ти, похвали́тися. Одну таємницю треба вже тепер відкрити (Лесь Мартович); Досі ніхто в класі не розкрив цього великого секрету (О. Копиленко); Лихолєтов довго нічим не викривав своїх намірів (О. Донченко); Мовчазна могила нам не з'ясує, що діється в ній (Леся Українка); — Ти ж, Карпе, мовчи, — сказав мені Іван, як кавуни прибрали.. — І матері не хвалися, що бачив сьогодні (Панас Мирний).

ВІДКРИВА́ТИ (знаходити, виявляти щось дослідженням, вивченням чого-небудь), РОЗКРИВА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ). — Док.: відкри́ти, розкри́ти, установи́ти (встанови́ти). Щодесять хвилин хіміки планети відкривають, синтезують, одержують хімічну речовину (з журналу); Коперник установив, що центром руху Землі й планет є Сонце (з підручника).

ВІДКРИВА́ТИ (піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ у середину чого-небудь), РОЗКРИВА́ТИ. — Док.: відкри́ти, розкри́ти. Потім вона сама відкрила віко (піаніно), притягла стільчик і сіла (Г. Хоткевич); Скиба взяв мішок і розкрив куховку, що тут же біля полу стояла, накрита ряденцем (А. Головко).

ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док.: ви́дати, ви́казати, ви́крити, розкри́ти, зра́дити, розголоси́ти. — Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх, — порядкував Довбня (Панас Мирний); Партизани вмирали, а не виказували товаришів (М. Шеремет); Йому (посередникові) дозволяється дати пораду, але ні в якому разі.. не викривати жодної таємниці супротивної сторони (М. Трублаїні); Вона не насмілювалася розкрити Жені найпотаємніше — своє кохання (А. Хижняк); (Прочанин:) Погана чутка йде про тебе в людях, що ніби ти його (Мессію) поцілував, як зраджував (Леся Українка); Я був переконаний, що навіть бабусям не можна розголошувати військових таємниць (Ю. Збанацький).

ВИЗНАЧА́ТИ (виявляти, встановлювати суть чого-небудь; робити визначення), РОЗКРИВА́ТИ, ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ОЗНА́ЧУВАТИ діал. — Док.: ви́значити, розкри́ти, схарактеризува́ти, сформулюва́ти, озна́чи́ти. В тюремній лікарні зібралася комісія визначити стан здоров'я в'язня (О. Донченко); — Дмитро Іванович (Яворницький).. вибрав якусь історичну пісню, розкривав її зміст і казав, як треба її виконувати (І. Шаповал); Характеризувати в загальних рисах систему південно-східних говорів — це визначати в основному систему сучасної української літературної мови (з науково-популярної літератури); Картини допомагають школярам на перших етапах роботи над текстом узагальнено сформулювати його зміст (з посібника).

ВИКРИВА́ТИ кого, що (установлювати негативні, злочинні дії або причетність когось до них), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗВІ́НЧУВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ДЕМАСКУВА́ТИ. — Док.: ви́крити, розкри́ти, розвінча́ти, ви́явити, демаскува́ти, пійма́ти кого, на чому, розм Давид пише листа в газету, в якому викриває злочинні дії Матюхи і його компанії (з посібника); — Людську кров покрили... Та ні! навіщо ж Василь Порох живий?.. він вас розкриє ...(Панас Мирний); О. Корнійчук.. досить часто розвінчує тих, хто спричиняється до.. зла (з журналу); Хай (ударники) діляться досвідом з молоддю. Хай виявляють нехлюйство (О. Донченко); — Піймали на злодійстві, так було дома й дати прочуханку (Г. Квітка-Основ'яненко).

ВИЯВЛЯ́ТИ (про почуття, стан, наміри тощо — робити явним, помітним), ПРОЯВЛЯ́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ВИКА́ЗУВАТИ, ВИДАВА́ТИ, МАНІФЕСТУВА́ТИ, ЯВЛЯ́ТИ книжн., ЗАЯВЛЯ́ТИ заст. — Док.: ви́явити, прояви́ти, показа́ти, підкре́слити, розкри́ти, ви́казати, ви́дати, яви́ти, заяви́ти. Не виявляла вона ніколи ні радощів, ні смутку (Ганна Барвінок); Старший син не проявляє ніяких здібностей (Лесь Мартович); Круто прийшлося Марусякові.. Почорнів, хоч і старався не показувати того (Г. Хоткевич); — Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи.. Це просто моє щире бажання хоч чим-небудь підкреслити повагу і симпатію до вас (О. Довженко); Майже кожний персонаж (у вертепній драмі), вийшовши на сцену, розкриває свої задуми (з журналу); Зінька бачить, куди дивиться чоловік, і кипить злістю, але не виказує своїх почуттів (М. Стельмах); Вся поведінка видавала його байдужість до того, що тут робиться (І. Ле); Своєю громадською діяльністю Лисенко маніфестував свою прихильність до справи широких мас українського народу, до його культури (з науково-популярної літератури); Чи ти вагаєшся й досі у подвигах мужність явити? (М. Зеров); Вона заявила йому вдячність цілої родини тим способом, що дала йому на дорогу шість варених яєць (І. Франко).

ВІДЧИНЯ́ТИ (відводити вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, отвір), РОЗЧИНЯ́ТИ, ВІДКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ рідше; ПРОЧИНЯ́ТИ, ПРОКРИВА́ТИ рідше (не повністю, частково); ВІДХИЛЯ́ТИ (тихо); РОЗЧА́ХУВАТИ (широко, навстіж); ВІДЩІПА́ТИ (знімаючи защіпку); ВІДКИДА́ТИ (різко). — Док.: відчини́ти, розчини́ти, відкри́ти, розкри́ти, прочини́ти, прокри́ти, відхили́ти, розчахну́ти, відщепи́ти, відщіпну́ти, відки́нути. Він довго намацував засув, поки відчинив двері (С. Чорнобривець); Пані Федора мовчки розчиняє браму (М. Стельмах); По драбині лазила дівчина, відкривала віконниці (Панас Мирний); Мила, день уже давно! Як для мене вірне серце, Ти у сад розкрий вікно (В. Сосюра); Прочинивши хвіртку, Семен побачив дружину (П. Кочура); Одхиляє трошки ляду, придивляється у шпарку (Леся Українка); Відхиливши дверцята, Володька привітався з машини до куми (О. Гончар); Сеспель рвучко повернувся, широко розчахнув двері (Ю. Збанацький); Відщепнула йому двері, кличе його (Г. Квітка-Основ'яненко); Одкинула двері, держить (Марко Вовчок).