розмежовування
РОЗМЕЖО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. розмежо́вувати і розмежо́вуватися.
У цей час [VII – початок VI ст. до н. е.] відбувалося складення та розмежовування головних культурних ареалів в Євразії, формування культур нового типу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмежовування — розмежо́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розмежовування — -я, с. Дія за знач. розмежовувати і розмежовуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмежовування — Розмежо́вування, розмежува́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розмежовування — РОЗМЕЖО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розмежо́вувати і розмежо́вуватися. Словник української мови в 11 томах