розміжчувати
РОЗМІ́ЖЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІЖЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що.
Сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розміжчувати — розмі́жчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розміжчувати — -ую, -уєш, недок., розміжчити, -чу, -чиш, док., перех. Сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розміжчувати — Торощити, виторощувати, виторощити, повиторощувати, наторощувати, наторош.ити, понаторощувати, потороіцувати, поторощити, розторощувати, розторощити, порозторощувати, сторощувати, сторощити, посторощувати Словник чужослів Павло Штепа
- розміжчувати — РОЗМІ́ЖЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІЖЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло). Словник української мови в 11 томах