розміжчувати
розмі́жчувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розміжчувати — -ую, -уєш, недок., розміжчити, -чу, -чиш, док., перех. Сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розміжчувати — Торощити, виторощувати, виторощити, повиторощувати, наторощувати, наторош.ити, понаторощувати, потороіцувати, поторощити, розторощувати, розторощити, порозторощувати, сторощувати, сторощити, посторощувати Словник чужослів Павло Штепа
- розміжчувати — РОЗМІ́ЖЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІЖЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що. Сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло). Словник української мови у 20 томах
- розміжчувати — РОЗМІ́ЖЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІЖЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло). Словник української мови в 11 томах