1. Словник української мови в 11 томах

розміжчувати

РОЗМІ́ЖЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІЖЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розміжчувати — розмі́жчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розміжчувати — -ую, -уєш, недок., розміжчити, -чу, -чиш, док., перех. Сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розміжчувати — Торощити, виторощувати, виторощити, повиторощувати, наторощувати, наторош.ити, понаторощувати, потороіцувати, поторощити, розторощувати, розторощити, порозторощувати, сторощувати, сторощити, посторощувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. розміжчувати — РОЗМІ́ЖЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІЖЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що. Сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло). Словник української мови у 20 томах