розпечатувати
РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., що.
Знявши, зірвавши печатку, відкривати що-небудь.
Позапечатував [справник комори] .. і приказав голові, щоб .. ніхто не розпечатав до якого часу, і поїхав собі дальш [далі] (Г. Квітка-Основ'яненко);
За плечима зачинились одні масивні двері, потім другі. Їх одразу опечатали, щоб розпечатати тільки через десять діб (з газ.);
// Розкривати, розклеювати що-небудь запечатане, заклеєне, запаковане (лист, посилку, конверт і т. ін.).
[Любов:] Лист? (Біжить і здіймає листа, дивиться на конверт, потім шпарко розпечатує) (Леся Українка);
Олександр розпечатав пакет і почав читати, певний, що генерал пише про щось приємне (П. Кочура);
// Виймаючи корок, знімаючи кришку і т. ін., відкривати що-небудь закупорене; відкорковувати.
Мишко розпечатав обидві пляшки (І. Микитенко).
Значення в інших словниках
- розпечатувати — розпеча́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпечатувати — -ую, -уєш, недок., розпечатати, -аю, -аєш, док., перех. Знявши, зірвавши печатку, відкривати що-небудь. || Розкривати, розклеювати що-небудь запечатане, заклеєне, запаковане (лист, посилку, конверт і т. ін.). || Виймаючи корок, знімаючи кришку і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпечатувати — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док. Словник синонімів української мови
- розпечатувати — Розпеча́тувати, -тую, -туєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпечатувати — РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. Знявши, зірвавши печатку, відкривати що-небудь. Позапечатував [справник комори].. і приказав голові, щоб.. ніхто не розпечатав до якого часу, і поїхав собі дальш [далі] (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах