розпечатувати
ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док.: відкри́ти, розкри́ти, розпеча́тати, відкоркува́ти, розкоркува́ти, відку́по́рити, розку́по́рити, розку́брити. Мати аж пальці порізала, відкриваючи йому консерви (О. Гончар); Тобі посилку принесуть в хату,.. кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Леся Українка); Розпечатувати пакет; Сам господар відкорковував пляшки (Н. Рибак); Витяг (Сергій) з кишені складного ножа і вмить розкоркував пляшку (О. Копиленко); Хабаров відкупорив пляшку (О. Донченко); Розкупорили шампанське.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпечатувати — розпеча́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпечатувати — -ую, -уєш, недок., розпечатати, -аю, -аєш, док., перех. Знявши, зірвавши печатку, відкривати що-небудь. || Розкривати, розклеювати що-небудь запечатане, заклеєне, запаковане (лист, посилку, конверт і т. ін.). || Виймаючи корок, знімаючи кришку і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпечатувати — РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., що. Знявши, зірвавши печатку, відкривати що-небудь. Позапечатував [справник комори] .. і приказав голові, щоб .. ніхто не розпечатав до якого часу, і поїхав собі дальш [далі] (Г. Словник української мови у 20 томах
- розпечатувати — Розпеча́тувати, -тую, -туєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпечатувати — РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. Знявши, зірвавши печатку, відкривати що-небудь. Позапечатував [справник комори].. і приказав голові, щоб.. ніхто не розпечатав до якого часу, і поїхав собі дальш [далі] (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах