1. Словник української мови у 20 томах

розпилений

РОЗПИ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розпили́ти.

Подача з водопроводу розпиленої під тиском води змінює мікроклімат в саду, що також поліпшує стан насаджень (з наук. літ.);

// у знач. прикм.

Микита відчув, як в роті запекло розпиленою іржею (Григорій Тютюнник);

Смолисті речовини типу скипидару при прийманні всередину чи при вдиханні в розпиленому стані дають добрий ефект для легеневих хворих (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпилений — розпи́лений дієприкметник від: розпили́ти Орфографічний словник української мови
  2. розпилений — РОЗПИЛЕНИЙ – РОЗПИЛЯНИЙ Розпилений. Дієприкм. від розпилити; у знач. прикм.: розпилена рідина, розпилений ґрунт. Розпиляний. Дієприкм. від розпиляти – розрізати пилкою; у знач. прикм.: розпиляний дуб, розпиляний стовбур дерева. Літературне слововживання
  3. розпилений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпилити. || розпилено, безос. присудк. сл. Розпилені ґрунти — ґрунти, в яких окремі частинки за розміром дрібніші 0,25 мм в діаметрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпилений — РОЗПИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпили́ти. Подача з водопроводу розпиленої під тиском води змінює мікроклімат в саду, що також поліпшує стан насаджень (Хлібороб Укр., II, 1969, 27); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах